Лялька-мотанка

«Знати міф — означає наблизитись до таємниці походження всіх речей. Інакше кажучи, людина дізнається не лише про те, яким чином усе виникло, але також і про те, яким чином виявити це і відтворити, коли все зникне».

Мірча Еліаде

З історії ляльки-мотанки

Давній оберіг української родини – це ляька-мотанка. Великі й маленькі, без чіткого обличчя, схожі на м’який комочок — вони є посередниками між живими й тими, кого на цьому світі вже немає. Вузликові ляльки існують майже 5000 років, з тих пір, як почали вирощувати льон. Лялька мотанка – це втілення добра і лагідності, вона основа родоводу та етносу, любові до милого серцю краю, сподівання на краще, віра в добро та захист від злих сил. І не важливо, зроблена вона нашвидкуруч для тимчасової дитячої забавки, чи виготовлена старанно в якості подарунка на свято.

Лялька мотанка

Лялька мотанка

Здавна ляльки-мотанки (назва походить від слова «мотати»), або ж ще кукли, мали вигляд зроблених з тканини ляльок, частини тіла яких зв’язувались у вузлики. Кожна лялечка була індивідуальним витвором майстрині і несхожа на інших. Вважається, що у давнину мотанки виконували функцію сакральних оберегів. Першопричинно куклою називали не ляльку. Це був аграрний термін – жмуток колосся, що лишали на краю поля, прикрашений стрічками, який лишали для кращого майбутнього врожаю.

З історії дізнаємось, що на території України найдавніші прототипи ляльки-мотанки з’явились у вигляді фігурок з кісток мамонта на стоянці в с.Мезин (тепер Коропського району Чернігівської області), а давні греки приносили схожі іграшки з дерева, каменю чи трави у жертви своїм богам. Подібні ляльки-мотанки були знайдені в різних куточках планети: такі пам’ятки є в американській, африканській культурах, в похованнях народів Кавказу.

Як виготовити ляльку-мотанку

Процес виготовлення вузлової ляльки-мотанки називається «кутанням». Дійсно, адже виготовляючи її з тканини ми ніби кутаємо дитину у одіж. Для надання їй більш привабливого вигляду, у давнину, полотно, з якого кутали мотанку фарбували соками буряка, бузини, пасльону. Ганчір’я ,з якого виготовлялась основа ляльки-мотанки символізувало дух пращурів, символ мудрого минулого. З природних матеріалів, таких як нитки льону, робили волосся. Чітко вираженою у такої ляльки є лише голова, бо ні рук, ні ніг, ні тулуба вона не має. Риси обличчя у таких ляльок також не були чіткими, хіба що, на деяких ляльках був вишитий хрест, що здавна є символом сонця. Достеменно невідомо, чому такі ляльки були безликими, але це певне відгомін забобонів про силу лихого людського погляду, та думка про те, що очі, які здавна є дзеркалом душі, можуть стати і порталом у потойбічний світ. Показовим також є те, що ляльок чоловічого роду не виготовлялось, хоча інколи їх заміняли простою паличкою. Перевага жіночих зображень над чоловічими пояснюється уявленням мотанки символом богині родючості. Богиня родючості у язичників називалась «Донда" , що означає — ''кукла''.

Лялька мотанка

Лялька мотанка

Ляльки-мотанки, єдині представниці світу іграшок та повір’їв, що не мають імені, через те, що це могло б потривожити душу померлого.

Часто майстрині виготовляли й «їстівні» ляьки-мотанки, що наповнювались розжованим хлібом. Такі іграшки використовувались замість сосок для немовлят.

Ляльки –мотанки також вважаються магічними предметами, а не лише дитячими іграшками. У народі така лялька є символом родючості та продовження роду, тому часто вона ставала сімейною реліквією, що переходила від покоління до покоління, як символічний оберіг.

лялька мотанка

лялька мотанка

Пізніше лялька-мотанка стала символом і весільних обрядодій. І навіть сьогодні капоти весільних кортежів прикрашають ляльками, звичайно, дещо удосконаленими. Можна виокремити три типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, наречена.

Останнє століття зменшило магічний вплив ляльки-мотанки, зробивши її стильним аксесуаром, формою повернення до минулого та навернення до фольклору, і зараз такі ляльки робляться виключно для ігор чи естетичного задоволення. Технічний прогрес дозволив також розмалювати мотанкам обличчя та одягти у сукні фабричного виробництва, тому з ганчір’я їх уже й не роблять. Сучасні мотанки сакралізували, язичницькі вірування втратили свою силу, а ляльки – магічне значення. Ляльки-мотанки на сучасному етапі виготовляють з тканин, колоків та навіть глини, вони автентичні та стилізовані під смак майстра.

лялька мотанка

лялька мотанка

Особливістю ляльки-мотанки є також відсутність швів. Адже робиться вона шляхом намотування чи кутання за допомогою стрічечок, але аж ніяк не шиється. Існує лише обов'язкова умова — іграшка повинна бути хрестоподібної форми, щоб не нагадувати собою реальної людини.

Сучасний процес виготовлення ляльки-мотанки є одним з найпростіших, адже коли у домі є маса різноманітних шматочків тканини, стрічечок, та інших приємних дрібниць то проблем з кутанням мотанки виникнути не має. А порадувати ви можете не лише себе, а й діток, створити їм милий оберіг та чудову іграшку.

лялька мотанка

лялька мотанка

Голова ляльки мотанки робиться з невеликого шматочка тканини, в середину якого напихають «начиння» лялки менші шматочки тканини, вату і т.д., потім голову обмотують нитками хрест навхрест. Тулуб приєднуються до голови тими ж нитками по всій довжині шляхом намотування від шиї до стоп ляльки, а перпендикулярно йому кутаються руки мотанки. З залишків тканин чи ниток можна зробити ляльці волосся і за бажанням одягнути її вбрання та народні прикраси (мережива, стрічки, намиста).

Вважається, що лялька-мотанка — це незабутній та неперевершений сувенір з елементами етносу, сакральний оберіг своїх господарів, що береже власника від зла та нечисті, вишуканий подарунок для найвибагливіших поціновувачів мистецтва й усього прекрасного та … ексклюзив. Сьогодні, серед розмаїття сучасних ляльок, народні ляльки-мотанки виготовлені з тканини є особливим видом неосяжної енергетики. Саме тому в наші дні вони стають все більш і більш популярними!